Методичні рекомендації щодо виконання самостійної роботи №36 з дисципліни «Економіка підприємства» icon

Методичні рекомендації щодо виконання самостійної роботи №36 з дисципліни «Економіка підприємства»




Скачать 239.29 Kb.
НазваниеМетодичні рекомендації щодо виконання самостійної роботи №36 з дисципліни «Економіка підприємства»
Дата публикации20.07.2013
Размер239.29 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
источник

Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України

Одеський національний політехнічний університет

Новокаховський політехнічний коледж


Затверджую:

Заступник директора

з навчальної роботи


_____________ Л.В.Саврадім

«_____» ____________ 2012р.


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ №36


з дисципліни «Економіка підприємства»


Тема: Змістово-типологічна характеристика економічної безпеки підприємства (організацій). Основні напрямки організації економічної безпеки за окремими функціональними складовими


Для студентів спеціальностей 5.03050401 «Економіка підприємства»


Ухвалено на засіданні ПЦК

соціально-економічних дисциплін


Протокол № ____ від «____» ________ 2012р.


Голова комісії ________________ Петренко Л.В.


Розробив викладач ____________ Тиха Т.В.


^ Самостійна робота студентів №36

Тема: Змістово-типологічна характеристика економічної безпеки підприємства (організацій)


1 Питання які треба опрацювати:

  1. Економічна безпека в системі діяльності фірми за ринкових умов господарювання.

  2. Обґрунтування функціональних цілей економічної безпеки підприємства (організації).

  3. Об'єктивно необхідний склад функціональних елементів еко­номічної безпеки суб'єктів господарювання.

  4. Типова схема процесу досягнення необхідного рівня еконо­мічної безпеки підприємств та організацій.

  5. Методичні основи визначення та оцінки досягнутого рівня економічної безпеки того чи того суб'єкта господарювання.

  6. Особливості розробки принципів економічної безпеки підприємства (організації) за окремими функціональними скла­довими.

  7. Змістова характеристика процесу організації фінансової безпеки суб'єктів бізнесової діяльності.

  8. Організаційно-економічне обґрунтування необхідності включення силової складової в сукупність елементів економічної безпеки підприємства (організації).

  9. Об'єктивна доцільність створення та функціонування служби безпеки фірми за ринкових умов діяльності.

10. Узгодження конкретних завдань і функцій служб безпеки підприємств та організацій.


^ 2 Основні тези лекції:

Поняття і цілі

За ринкових умов господарювання дуже важливого (якщо не вирішального) значення набуває економічна безпека всіх суб'єктів підприємницької та інших видів діяльності.

^ Економічна безпека фірми (підприємства, органі­зації) — це такий стан корпоративних ресурсів (ре­сурсів капіталу, персоналу, інформації і технології, техніки та устаткування, прав) і підприємницьких можливостей, за якого гарантується найбільш ефективне їхнє використання для стабільного функціонування та динамічного науково-технічного й соціального розвитку, запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним впливам (загрозам).

Необхідність постійного дотримання економічної безпеки зумовлюється об'єктивно наявним для кож­ного суб'єкта господарювання завданням забезпечен­ня стабільності функціонування та досягнення голов­них цілей своєї діяльності. Рівень економічної безпе­ки фірми залежить від того, наскільки ефективно її керівництво і спеціалісти (менеджери) будуть спро­можні уникнути можливих загроз і ліквідувати шкідливі наслідки окремих негативних складових зовнішнього і внутрішнього середовища.

і Джерелами негативних впливів на економічну безпеку можуть бути: 1) свідомі чи несвідомі дії окремих посадових осіб і суб'єктів господарювання (органів державної влади, міжнародних організацій, підприємств (організацій) - конкурентів; 2) збіг об'єктив­них обставин (стан фінансової кон'юнктури на ринках даного підприємства, наукові відкриття та технологічні розробки, форс-мажорні обставини тощо). Залежно від суб'єктної обумовле­ності негативні впливи на економічну безпеку можуть мати об'єктив­ний і суб'єктивний характер. Об'єктивними вважаються такі нега­тивні впливи, які виникають не з волі конкретного підприємства або його окремих працівників. Суб'єктивні впливи мають місце внаслі­док неефективної роботи підприємства в цілому або окремих його працівників (передовсім керівників і функціональних менеджерів)! Головна мета економічної безпеки підприємства полягає в тім, щоб гарантувати його стабільне та максимально ефективне функ­ціонування тепер і високий потенціал розвитку в майбутньому. До основних функціональних цілей економічної безпеки належать:

  • забезпечення високої фінансової ефективності роботи, фінан­сової стійкості та незалежності підприємства (організації);

  • забезпечення технологічної незалежності та досягнення висо­кої конкурентоспроможності технічного потенціалу того чи того суб'єкта господарювання;

  • досягнення високої ефективності менеджменту, оптимальної та ефективної організаційної структури управління підприємством (організацією);

  • досягнення високого рівня кваліфікації персоналу та його інтелектуального потенціалу, належної ефективності корпоративних НДДкР;

  • мінімізація руйнівного впливу результатів виробничо-госпо­дарської діяльності на стан навколишнього середовища;

  • якісна правова захищеність усіх аспектів діяльності підприє­мства (організації);

  • забезпечення захисту інформаційного поля, комерційної тає­мниці і досягнення необхідного рівня інформаційного забезпечен­ня роботи всіх підрозділів підприємства та відділів організації;

  • ефективна організація безпеки персоналу підприємства, його капіталу та майна, а також комерційних інтересів.

^ Структурні елементи і схема організації економічної безпеки

Головна і функціональні цілі зумовлюють формування необхідних структуроутворюючих елементів і загальної схеми організації економічної безпеки. Типову структуру функціональних складових економічної безпеки з коротким описом їхньої сутності показано на рис. 18.1. Загальна схема процесу органі­зації економічної безпеки включає такі дії (заходи), що здійсню­ються послідовно або одночасно:

  1. формування необхідних корпоративних ресурсів (капіталу, персоналу, прав, інформації, технології та устаткування);

  2. загальностратегічне прогнозування та планування економіч­ної безпеки за

  3. функціональними складовими;


Рис. 18.1. Типовий перелік функціональних складових економічної безпеки підприємства (організації).


  1. стратегічне планування фінансово-господарської діяльності підприємства (організації);

  2. загальнотактичне планування економічної безпеки за функ­ціональними складовими;

  1. тактичне планування фінансово-господарської діяльності підприємства (організації);

  2. оперативне управління фінансово-господарською діяльністю підприємства (організації);

  1. здійснення функціонального аналізу рівня економічної безпеки;

  2. загальна оцінка досягнутого рівня економічної безпеки.

Тільки за здійснення в необхідному обсязі зазначених дій (за­ходів) можна буде досягти належного рівня економічної безпеки підприємства.


^ 3 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ:

Тривалий кризовий стан національної економіки, що все більше поглиблюється, недостатня наукова розробка концептуальних і прикладних основ забезпечення економічної безпеки господарю­ючих суб'єктів актуалізує вивчення проблемних аспектів даної те­ми, осмислення її понятійно-категоріального апарату, який ще не усталився.

Під економічною безпекою розуміється такий стан економіки, за якого гідно задовольняються суспільні потреби при ефектив­ному використанні продуктивних сил, навколишнього середови­ща і світових господарських зв'язків. Для такої економіки харак­терні: суверенітет держави над природними ресурсами і еконо­мічним потенціалом; системна сталість і збалансованість; гарантованість всіх форм власності і свободи підприємництва; стійкість і протистояння впливу внутрішніх і зовнішніх загроз; здатність до технологічного оновлення і розширеного відтворювання на інтен­сивній основі.

Розрізняють такі рівні економічної безпеки: міжнародна (гло­бальна і регіональна), національна, локальна (регіональна або галу­зева) і приватна (підприємств, організацій, фірм і особистості).

Об'єктами економічної безпеки є держава, суспільство, сім'я, ок­ремі громадяни і їх об'єднання, підприємства, організації, установи, окремі території, а також елементи самої економічної безпеки (ресурс­но-сировинна, енергетична, військово-економічна, науково-техноло­гічна, демографічна, екологічна, інформаційна, зовнішньоекономічна та інші різновиди безпеки).

Виступаючи як головний об'єкт економічної безпеки, держава од­ночасно є основним її суб'єктом і здійснює свої функції через органи законодавчої, виконавчої і судової влади. До суб'єктивного складу економічної безпеки входять також функціональні і галузеві міністер­ства і відомства, податкові і митні служби, банки, біржі, страхові ком­панії, постачальники, виробники, продавці, споживачі та інші госпо­дарюючі суб'єкти.

У наведеному об'єктно-суб'єктному складі особливе місце на­лежить основній структурній ланці суспільного виробництва — підприємству, під економічною безпекою якого розуміється стан найефективнішого використання корпоративних ресурсів і підпри­ємницьких можливостей для запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним впливам і загрозам, забезпечення стійкого функціонування і створення перспектив росту для виконання своєї підприєм­ницької місії.

Для досягнення необхідного рівня безпеки, який відображає стан використання корпоративних ресурсів за критеріями безпеки, підпри­ємство повинно провести комплекс робіт, що забезпечать максималь­ну безпеку основних функціональних напрямів його діяльності. Сукуп­ність останніх формує функціональні складові економічної безпеки підприємства. Основними з них є фінансова, кадрова, техніко-технологічна, інноваційна, інформаційна та економічна складові. Кожна складова характеризується власним змістом, набором функціональних критеріїв і способів забезпечення.

Ці складові не охоплюють таку специфічну функціональну діяль­ність із забезпечення економічної безпеки підприємства, яка пов'язана з силовими негативними впливами і вимагає адекватних захисних заходів. Оскільки в даних процесах, як правило, беруть участь силові структури протиборчих сторін, то цю складову безпе­ки підприємства називають силовою. До числа основних негативних впливів, що стосуються цієї складової, належать: 1) фізичні і мо­ральні впливи, спрямовані на особу (з метою завдати шкоди здо­ров'ю і життю співробітників, особливо представників керівництва підприємства, зашкодити їх репутації і матеріальному благополуч­чю тощо); 2) негативні впливи, що завдають збитків майну підпри­ємства, в тому числі загрозу зниження вартості активів підприємства і втрати ним фінансової незалежності; 3) негативні впливи на техно­логічний потенціал, інформаційне середовище підприємства, вклю­чаючи промислове шпигунство.

Поряд із сутністною і структурною характеристикою необхідно приділити увагу засвоєнню критеріїв, показників і методів аналізу рівня економічної безпеки підприємства, основних напрямів її за­безпечення.

У зв'язку з тим, що оцінка рівня економічної безпеки підпри­ємства за всіма її функціональними складовими утруднена через відсутність адекватних статистичних методів обробки інформації і математичної формалізації розрахунків, на практиці рекоменду­ється оцінювати його на основі визначення сукупного критерію, що розраховується на базі встановлених експертним шляхом зна­чень і питомої ваги окремих функціональних критеріїв економіч­ної безпеки підприємства. Останні розраховуються за кожною функціональною складовою на основі оцінки збитків економічної безпеки підприємства та ефективності заходів щодо їх запобіган­ня шляхом відношення сукупного відверненого збитку за даною складовою до суми витрат на реалізацію заходів щодо запобігання збиткам від негативних впливів і загального понесеного збитку за складовою.

У процесі аналізу порівнюються поточні і минулі значення су­купного критерію, приватних функціональних критеріїв і визна­чаються частки впливу зміни стану функціональних складових на значення сукупного критерію економічної безпеки підприємства, а також виявляються недоліки і резерви комплексу заходів, що здій­снюються підприємством щодо забезпечення його безпеки. При цьому використовується такий алгоритм аналізу: 1) визначається структура негативних впливів за кожною функціональною складо­вою з розподілом їх на об'єктивні, ,які виникають без участі під­приємства або його персоналу, і суб'єктивні — що виникають як наслідок неефективної роботи підприємства загалом або його пра­цівників; 2) за кожною з функціональних складових і за кожним негативним впливом всередині кожної складової формується пере­лік заходів, які були здійснені підприємством для усунення нега­тивних впливів; 3) проводиться оцінка ефективності прийнятих за­ходів з точки зору нейтралізації конкретних негативних впливів за кожною з функціональних складових; 4) встановлюються причини недостатньої ефективності таких заходів та визначаються особи, відповідальні за низьку їх ефективність; 5) визначається перелік очікуваних негативних впливів в майбутньому; 6) виробляють­ся рекомендації щодо усунення існуючих негативних впливів; 7) здійснюється оцінка вартості кожного із заходів, що пропону­ються для усунення негативних впливів, і визначаються відпові­дальні виконавці за їх реалізацію.

Аналітичні оцінки дієвості і ефективності застосування заходів і способів забезпечення економічної безпеки, організаційних сис­тем їх виконання і контролю є початковою базою для прийняття оперативних і тактичних рішень щодо запобігання можливим збит­кам, а також розробки стратегічних програм забезпечення макси­мального рівня економічної безпеки підприємств та інших госпо­дарюючих суб'єктів.

Інші питання теми висвітлено в навчальній літературі з пробле­матики економічної безпеки та антикризового господарювання, що полегшує їх самостійне засвоєння.


^ 4 Питання для самоконтролю

Термінологічний словник

Економічна безпека держави — такий стан економіки, який дозволяє гідно задовольняти суспільні потреби при ефективному використанні продук­тивних сил, навколишнього середовища і світових господарських зв'язків.

^ Економічна безпека підприємства — стан найефективнішого викорис­тання корпоративних ресурсів і підприємницьких можливостей для запобі­гання внутрішнім і зовнішнім негативним впливам і загрозам, забезпечення стійкого функціонування.

^ Дискусійні питання

  1. Чи існує єдина система показників оцінки економічної безпеки
    підприємства?

  2. Чи є взаємозв'язок між ступенем вірогідності банкрутства та рівнем економічної безпеки фірми?

  3. Чи розробляють вітчизняні підприємства стратегію забезпе­чення належної економічної безпеки?

Теми рефератів

1. Економічна безпека у системі діяльності фірми за ринкових умов господарювання.

  1. Типова схема процесу забезпечення необхідного рівня еконо­мічної безпеки підприємств та організацій.

  2. Змістова характеристика процесу забезпечення фінансової без­пеки суб'єктів бізнесової діяльності.

  3. Об'єктивна доцільність створення та функціонування служби безпеки фірми за ринкових умов діяльності.


^ Самостійна робота студентів №28

Тема: Основні напрямки організації економічної безпеки за окремими функціональними складовими


1 Питання які треба опрацювати:

  1. Економічна безпека в системі діяльності фірми за ринкових умов господарювання.

  2. Обґрунтування функціональних цілей економічної безпеки підприємства (організації).

  3. Об'єктивно необхідний склад функціональних елементів еко­номічної безпеки суб'єктів господарювання.

  4. Типова схема процесу досягнення необхідного рівня еконо­мічної безпеки підприємств та організацій.

  5. Методичні основи визначення та оцінки досягнутого рівня економічної безпеки того чи того суб'єкта господарювання.

  6. Особливості розробки принципів економічної безпеки підприємства (організації) за окремими функціональними скла­довими.

  7. Змістова характеристика процесу організації фінансової безпеки суб'єктів бізнесової діяльності.

  8. Організаційно-економічне обґрунтування необхідності включення силової складової в сукупність елементів економічної безпеки підприємства (організації).

  9. Об'єктивна доцільність створення та функціонування служби безпеки фірми за ринкових умов діяльності.

10. Узгодження конкретних завдань і функцій служб безпеки підприємств та організацій.


^ 2 Основні тези лекції:

Економічна безпека фірми (підприємства, органі­зації) — це такий стан корпоративних ресурсів (ре­сурсів капіталу, персоналу, інформації і технології, техніки та устаткування, прав) і підприємницьких можливостей, за якого гарантується найбільш ефек­тивне їхнє використання для стабільного функціону­вання та динамічного науково-технічного й соціаль­ного розвитку, запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним впливам (загрозам).

Необхідність постійного дотримання економічної безпеки зумовлюється об'єктивно наявним для кож­ного суб'єкта господарювання завданням забезпечен­ня стабільності функціонування та досягнення голов­них цілей своєї діяльності. Рівень економічної безпе­ки фірми залежить від того, наскільки ефективно її керівництво і спеціалісти (менеджери) будуть спро­можні уникнути можливих загроз і ліквідувати шкідливі наслідки окремих негативних складових зовнішнього і внутрішнього середовища.

Фінансова складова

Серед функціональних складових належного рів­ня економічної безпеки фінансова складова вва­жається провідною й вирішальною, оскільки за ринкових умов господарювання фінанси є «двигуном» будь-якої економічної системи.

Спочатку оцінюються загрози економічній безпеці, що мають політико-правовий характер і включають:

- внутрішні негативні дії (неефективне фінансове планування та управління активами; малоефективна ринкова стратегія; помил­кова цінова й кадрова політика);

- зовнішні негативні дії (спекулятивні операції на ринку цінних паперів; цінова та інші форми конкуренції; лобіювання конкурен­тами недостатньо продуманих рішень органів влади);

- форс-мажорні обставини (стихійне лихо, страйки, військові конфлікти) та обставини, наближені до форс-мажорних (неспри­ятливі законодавчі акти, ембарго, блокада, зміна курсу валют тощо).

У процесі оцінки поточного рівня забезпечення фінансової скла­дової економічної безпеки підлягають аналізу:

1) фінансова звітність і результати роботи підприємства (організації) — платоспроможність, фінансова незалежність, струк­тура й використання капіталу та прибутку;

2) конкурентний стан підприємства (організації) на ринку — частка ринку, якою володіє суб'єкт господарювання; рівень засто­совуваних технологій і менеджменту;

3) ринок цінних паперів підприємства (організації) — оператори та інвестори цінних паперів, курс акцій і лістинг.

Важливою передумовою охорони фінансової складової економічної безпеки є планування (включаючи й бюджетне) комплексу необхідних заходів та оперативна реалізація запланованих дій у процесі здійснення тим чи тим суб'єктом господарювання фін сово-економічної діяльності.

Інтелектуальна і кадрова складова

Належний рівень економічної безпеки у великій мірі залежить від складу кадрів, їхнього інтелекту та професіоналізму.

Охорона інтелектуальної та кадрової складових економічної безпеки охоплює взаємопов’язані і водночас самостійні напрями діяльності того чи того суб'єкта господарювання:

- перший — зорієнтовано на роботу з персоналом фірми, на підвищення ефективності діяльності всіх категорій персоналу;

- другий — націлено на збереження й розвиток інтелектуально­го потенціалу, тобто сукупності прав на інтелектуальну власність або на її використання (у тім числі патентів і ліцензій), та на по­повнення знань і професійного досвіду працівників підприємства (організації).

На першій стадії процесу охорони цієї складової економічної безпеки здійснюється оцінка загроз негативних дій і можливої шкоди від таких дій. З-поміж основних негативних впливів на еко­номічну безпеку підприємства виокремлюють недостатню кваліфікацію працівників тих чи тих структурних підрозділів, їхнє небажання або нездатність приносити максимальну користь своїй фірмі. Це може бути зумовлене низьким рівнем управління персоналом, браком коштів на оплату праці окремих категорій персоналу підприємства (організації) чи нераціональним їх витрачанням.

Процес планування та управління персоналом, спрямований н охорону належного рівня економічної безпеки, має охоплювати: організацію системи підбору, найму, навчання й мотивації праці необхідних працівників, включаючи матеріальні та моральні ста мули, престижність професії, волю до творчості, забезпечення соціальними благами.

Важливою ланкою встановлення нормального рівня економічної безпеки є оцінка ефективності заходів, яка здійснюється через зіставлення загальної величини витрат на запобіжні заходи і втрат, яких могло б зазнати підприємство.

Техніко-технологічна складова

Процес охорони техніко-технологічної складової економічної безпеки, як правило, передбачає здійснення кількох послідовних етапів. Перший етап охоплює аналіз ринку технологій стосовно виробництва продукції, аналогічної профілю даного підприємства чи організації проектувальника (збирання та аналіз інформації щодо особливостей технологічних процесів на підприємствах, котрі виготовляю аналогічну продукцію; аналіз науково-технічної інформації стосовно нових розробок у даній галузі, а також технологій, спроможні здійснити інтервенцію на галузевий технологічний ринок).

Другий етап — це аналіз конкретних технологічних процес і пошук внутрішніх резервів поліпшення використовуваних технологій.

На третьому етапі здійснюється: а) аналіз товарних ринків профілем продукції, що виготовляється підприємством, та ринків товарів-замінників; б) оцінка перспектив розвитку ринків продукції підприємства; в) прогнозування можливої специфіки необхідних технологічних процесів для випуску конкурентоспроможних товарів. Четвертий етап присвячується переважно розробці технологічної стратегії розвитку підприємства (виробника продукції), що має включати:

1) виявлення перспективних товарів з групи (номенклатури, асортименту), що виготовляється підприємством;

2) планування комплексу технологій для виробництва перспективних товарних позицій;

3) бюджетування технологічного розвитку підприємства на засаді оптимізації витрат за програмою технологічного розвитку, для вибору альтернатив, опрацювання власних розробок або придбання патентів і необхідного устаткування на ринку;

4) розробка загального плану технологічного розвитку підприємства (з відображенням у ньому вибору альтернативного варіанта технологічного розвитку строків та обсягів фінансування; відповідальних виконавців).

Інформаційна складова

Належні служби підприємства (організації) виконують певні функції, які в сукупності характеризують процес створення та захисту інформацій­ної складової економічної безпеки. До таких належать:

*збирання всіх видів інформації, що має відношення до діяль­ності того чи того суб'єкта господарювання (інформації щодо всіх видів ринків; інформації, що характеризує політичні події й тенденції макроекономічного розвитку світової та національної економік; корисну науково-технічну інформацію);

*аналіз одержуваної інформації з обов'язковим дотриманням загальноприйнятих принципів (систематизації, безперервності надходження, усебічного характеру аналітичних процесів) і методів (локальних із специфічних проблем, загально-корпоративних) організації робіт;

*прогнозування тенденцій розвитку науково-технологічних, економічних і політичних процесів на підприємстві (в організації), в країні та у світі стосовно конкретної сфери бізнесу (діяльності), а також показників, яких необхідно досягти суб'єкту господарю­вання (наприклад, фінансові прогнози, прогнози об'єктів вироб­ництва й технологічного розвитку);

*оцінка рівня економічної безпеки за всіма складовими та в цілому, розробка рекомендацій для підвищення цього рівня на кон­кретному суб'єкті господарювання;

*інші види діяльності з розробки інформаційної складової еко­номічної безпеки (зв'язок із громадськістю, формування сприятли­вого іміджу фірми, захист конфіденційної інформації).

На підприємство (в організацію) постійно надходять потоки інформації, що розрізняються за джерелами їхнього формування (виникнення). Заведено виокремлювати:

* відкриту офіційну інформацію;

* вірогідну нетаємну інформацію, одержану через неформальні контакти працівників фірми з носіями такої інформації;

* конфіденційну інформацію, одержану способом несанкціоно­ваного доступу до неї.

Оперативна реалізація заходів з розробки та охорони інформа­ційної складової економічної безпеки здійснюється послідовним виконанням певного комплексу робіт, а саме:

А. Збирання різних видів необхідної інформації, що здійснюєть­ся через офіційні контакти з різноманітними джерелами відкритої інформації, неофіційні контакти з носіями закритої інформації, а також за допомогою спеціальних технічних засобів.

Б. Обробка та систематизація одержаної інформації, що про­вадиться відповідною службою підприємства (організації) з метою упорядкування для наступного більш глибокого аналізу. Для цього створюються класифікатори інформації та досьє, внутрішні бази даних і каталоги.

Г. Захист інформаційного середовища підприємства (організації), що традиційно охоплює:

*заходи для захисту суб'єкта господарювання від промислового шпіонажу з боку конкурентів або інших юридичних і фізичних осіб;

*технічний захист приміщень, транспорту, кореспонденції, переговорів, різної документації від несанкціонованого доступу заінтересованих юридичних і фізичних осіб до закритої інформації;

*збирання інформації про потенційних ініціаторів промислового шпіонажу та проведення необхідних запобіжних дій з метою припинення таких спроб.

Зовнішня інформаційна діяльність, котру спрямовують створення в очах громадськості сприятливого іміджу підприємства (організації) та протидію спробам завдати шкоди репутації д фірми через поширення про неї хибної інформації.

Явища (дії), що негативно впливають на рівень силової складо­вої економічної безпеки, зумовлюються кількома причинами. Ос­новними з них є:

*нездатність підприємств-конкурентів досягти переваг корект­ними методами ринкового характеру, тобто за рахунок підвищення якості власної продукції, зниження поточних витрат на виробниц­тво (діяльність), удосконалення маркетингових досліджень ринку тощо;

*кримінальні мотиви одержання злочинними юридичними (фізичними) особами доходів через шантаж, шахрайство або кра­діжки;

*некомерційні мотиви посягань на життя та здоров'я керівників і працівників підприємства (організації), а також на майно фірми.


^ 3 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ:

Тривалий кризовий стан національної економіки, що все більше поглиблюється, недостатня наукова розробка концептуальних і прикладних основ забезпечення економічної безпеки господарю­ючих суб'єктів актуалізує вивчення проблемних аспектів даної те­ми, осмислення її понятійно-категоріального апарату, який ще не усталився.

Під економічною безпекою розуміється такий стан економіки, за якого гідно задовольняються суспільні потреби при ефектив­ному використанні продуктивних сил, навколишнього середови­ща і світових господарських зв'язків. Для такої економіки харак­терні: суверенітет держави над природними ресурсами і еконо­мічним потенціалом; системна сталість і збалансованість; гарантованість всіх форм власності і свободи підприємництва; стійкість і протистояння впливу внутрішніх і зовнішніх загроз; здатність до технологічного оновлення і розширеного відтворювання на інтен­сивній основі.

Розрізняють такі рівні економічної безпеки: міжнародна (гло­бальна і регіональна), національна, локальна (регіональна або галу­зева) і приватна (підприємств, організацій, фірм і особистості).

Об'єктами економічної безпеки є держава, суспільство, сім'я, ок­ремі громадяни і їх об'єднання, підприємства, організації, установи, окремі території, а також елементи самої економічної безпеки (ресурс­но-сировинна, енергетична, військово-економічна, науково-техноло­гічна, демографічна, екологічна, інформаційна, зовнішньоекономічна та інші різновиди безпеки).

Виступаючи як головний об'єкт економічної безпеки, держава од­ночасно є основним її суб'єктом і здійснює свої функції через органи законодавчої, виконавчої і судової влади. До суб'єктивного складу економічної безпеки входять також функціональні і галузеві міністер­ства і відомства, податкові і митні служби, банки, біржі, страхові ком­панії, постачальники, виробники, продавці, споживачі та інші госпо­дарюючі суб'єкти.

У наведеному об'єктно-суб'єктному складі особливе місце на­лежить основній структурній ланці суспільного виробництва — підприємству, під економічною безпекою якого розуміється стан найефективнішого використання корпоративних ресурсів і підпри­ємницьких можливостей для запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним впливам і загрозам, забезпечення стійкого функціонування і створення перспектив росту для виконання своєї підприєм­ницької місії.

Для досягнення необхідного рівня безпеки, який відображає стан використання корпоративних ресурсів за критеріями безпеки, підпри­ємство повинно провести комплекс робіт, що забезпечать максималь­ну безпеку основних функціональних напрямів його діяльності. Сукуп­ність останніх формує функціональні складові економічної безпеки підприємства. Основними з них є фінансова, кадрова, техніко-технологічна, інноваційна, інформаційна та економічна складові. Кожна складова характеризується власним змістом, набором функціональних критеріїв і способів забезпечення.

Ці складові не охоплюють таку специфічну функціональну діяль­ність із забезпечення економічної безпеки підприємства, яка пов'язана з силовими негативними впливами і вимагає адекватних захисних заходів. Оскільки в даних процесах, як правило, беруть участь силові структури протиборчих сторін, то цю складову безпе­ки підприємства називають силовою. До числа основних негативних впливів, що стосуються цієї складової, належать: 1) фізичні і мо­ральні впливи, спрямовані на особу (з метою завдати шкоди здо­ров'ю і життю співробітників, особливо представників керівництва підприємства, зашкодити їх репутації і матеріальному благополуч­чю тощо); 2) негативні впливи, що завдають збитків майну підпри­ємства, в тому числі загрозу зниження вартості активів підприємства і втрати ним фінансової незалежності; 3) негативні впливи на техно­логічний потенціал, інформаційне середовище підприємства, вклю­чаючи промислове шпигунство.

Поряд із сутністною і структурною характеристикою необхідно приділити увагу засвоєнню критеріїв, показників і методів аналізу рівня економічної безпеки підприємства, основних напрямів її за­безпечення.

У зв'язку з тим, що оцінка рівня економічної безпеки підпри­ємства за всіма її функціональними складовими утруднена через відсутність адекватних статистичних методів обробки інформації і математичної формалізації розрахунків, на практиці рекоменду­ється оцінювати його на основі визначення сукупного критерію, що розраховується на базі встановлених експертним шляхом зна­чень і питомої ваги окремих функціональних критеріїв економіч­ної безпеки підприємства. Останні розраховуються за кожною функціональною складовою на основі оцінки збитків економічної безпеки підприємства та ефективності заходів щодо їх запобіган­ня шляхом відношення сукупного відверненого збитку за даною складовою до суми витрат на реалізацію заходів щодо запобігання збиткам від негативних впливів і загального понесеного збитку за складовою.

У процесі аналізу порівнюються поточні і минулі значення су­купного критерію, приватних функціональних критеріїв і визна­чаються частки впливу зміни стану функціональних складових на значення сукупного критерію економічної безпеки підприємства, а також виявляються недоліки і резерви комплексу заходів, що здій­снюються підприємством щодо забезпечення його безпеки. При цьому використовується такий алгоритм аналізу: 1) визначається структура негативних впливів за кожною функціональною складо­вою з розподілом їх на об'єктивні, ,які виникають без участі під­приємства або його персоналу, і суб'єктивні — що виникають як наслідок неефективної роботи підприємства загалом або його пра­цівників; 2) за кожною з функціональних складових і за кожним негативним впливом всередині кожної складової формується пере­лік заходів, які були здійснені підприємством для усунення нега­тивних впливів; 3) проводиться оцінка ефективності прийнятих за­ходів з точки зору нейтралізації конкретних негативних впливів за кожною з функціональних складових; 4) встановлюються причини недостатньої ефективності таких заходів та визначаються особи, відповідальні за низьку їх ефективність; 5) визначається перелік очікуваних негативних впливів в майбутньому; 6) виробляють­ся рекомендації щодо усунення існуючих негативних впливів; 7) здійснюється оцінка вартості кожного із заходів, що пропону­ються для усунення негативних впливів, і визначаються відпові­дальні виконавці за їх реалізацію.

Аналітичні оцінки дієвості і ефективності застосування заходів і способів забезпечення економічної безпеки, організаційних сис­тем їх виконання і контролю є початковою базою для прийняття оперативних і тактичних рішень щодо запобігання можливим збит­кам, а також розробки стратегічних програм забезпечення макси­мального рівня економічної безпеки підприємств та інших госпо­дарюючих суб'єктів.

Інші питання теми висвітлено в навчальній літературі з пробле­матики економічної безпеки та антикризового господарювання, що полегшує їх самостійне засвоєння.


^ 4 Питання для самоконтролю

Термінологічний словник

Економічна безпека держави — такий стан економіки, який дозволяє гідно задовольняти суспільні потреби при ефективному використанні продук­тивних сил, навколишнього середовища і світових господарських зв'язків.

^ Економічна безпека підприємства — стан найефективнішого викорис­тання корпоративних ресурсів і підприємницьких можливостей для запобі­гання внутрішнім і зовнішнім негативним впливам і загрозам, забезпечення стійкого функціонування.

^ Дискусійні питання

  1. Чи існує єдина система показників оцінки економічної безпеки
    підприємства?

  2. Чи є взаємозв'язок між ступенем вірогідності банкрутства та рівнем економічної безпеки фірми?

  3. Чи розробляють вітчизняні підприємства стратегію забезпе­чення належної економічної безпеки?

Теми рефератів

1. Економічна безпека у системі діяльності фірми за ринкових умов господарювання.

  1. Типова схема процесу забезпечення необхідного рівня еконо­мічної безпеки підприємств та організацій.

  2. Змістова характеристика процесу забезпечення фінансової без­пеки суб'єктів бізнесової діяльності.

  3. Об'єктивна доцільність створення та функціонування служби безпеки фірми за ринкових умов діяльності.



5 Література:

5.1 основна література

  1. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства : Підручник.-К.: КНЕУ, 2008.

5.2 додаткова література

  1. Бойчик І.М. Економіка підприємства: Навч. посіб. – Київ, Каравела, 2007

  2. Бойчик І.М., Харків П.С., Хопчан М.І., Піча Ю.В Економіка підприємства. Навчальний посібник. – Київ, «Каравела» 2002.

  3. Економіка підприємства. Збірник практичних задач і конкретних ситуацій: Навч.посіб. /За ред. С.Ф.Покропивого. – К., 2002.

  4. Економіка підприємства: Навч. - метод. посібник для самост. вивч. дисц. / Г.О.Швиданенко, С.Ф.Покропивний, С.М.Клименко та ін. — К.: КНЕУ, 2000.

  5. Харів П.С. Економіка підприємства: збірник задач і тестів: Навч.посіб. 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008



6 форми перевірки знань


Питання даної теми будуть перевірятися в усній формі і включені до модульного контролю та ККР.

Добавить документ в свой блог или на сайт


Похожие:

Методичні рекомендації щодо виконання самостійної роботи №36 з дисципліни «Економіка підприємства» iconМетодичні рекомендації щодо виконання самостійної роботи №38 з дисципліни «Економіка підприємства»
Тема: Банкрутство й ліквідація підприємства (організації). Конкретні форми ліквідації підприємств (організацій) банкрутів, що застосовуються...

Методичні рекомендації щодо виконання самостійної роботи №36 з дисципліни «Економіка підприємства» iconМетодичні рекомендації щодо виконання самостійної роботи №34 з дисципліни «Економіка підприємства»
Ціна на продукцію (послуги): сутнісна характеристика, види, методи встановлення та регулювання

Методичні рекомендації щодо виконання самостійної роботи №36 з дисципліни «Економіка підприємства» iconМетодичні рекомендації щодо виконання самостійної роботи №32-33 з дисципліни «Економіка підприємства»
...

Методичні рекомендації щодо виконання самостійної роботи №36 з дисципліни «Економіка підприємства» iconМетодичні рекомендації щодо виконання самостійної роботи №35 з дисципліни «Економіка підприємства»
Це означає, що, з одного боку, мають місце затрати живої та уречевленої праці, а з іншого —: такі чи такі результати виробництва...

Методичні рекомендації щодо виконання самостійної роботи №36 з дисципліни «Економіка підприємства» iconМетодичні рекомендації щодо виконання самостійної роботи №37 з дисципліни «Економіка підприємства» Тема: Загальна характеристика процесу реструктуризації підприємств
Останню можна здійснюва­ти, з одного боку, за допомогою проведення ефек­тивної політики реструктуризації та санації потен­ційно конкурентоспроможних...

Методичні рекомендації щодо виконання самостійної роботи №36 з дисципліни «Економіка підприємства» iconМетодичні рекомендації до написання курсової роботи з навчальної дисципліни «Економіка, організація та планування роботи підприємства»
У роботі важливо також узагальнити кращий вітчизняний та зарубіжний досвід організації вищезгаданих робіт

Методичні рекомендації щодо виконання самостійної роботи №36 з дисципліни «Економіка підприємства» iconМетодичні рекомендації з підготовки до семінарських занять та виконання самостійної роботи з дисципліни історія україни для студентів І курсу денної фрми навчання для всіх напрямків підготовки
Методичні рекомендації з підготовки до семінарських занять та виконання самостійної роботи з дисципліни «Історія України» для студентів...

Методичні рекомендації щодо виконання самостійної роботи №36 з дисципліни «Економіка підприємства» iconМетодичні вказівки до виконання самостійної роботи навчальної дисципліни " Фінансовий менеджмент" для напряму
Методичні вказівки до виконання самостійної роботи навчальної дисципліни «Фінансовий менеджмент» / С. А. Кузнецова – Дніпропетровськ:...

Методичні рекомендації щодо виконання самостійної роботи №36 з дисципліни «Економіка підприємства» iconМетодичні вказівки щодо виконання курсової роботи з дисципліни "Управління проектами" для напряму
Методичні вказівки щодо виконання курсової роботи з дисципліни “Управління проектами” / С. О. Філатова. – Дніпропетровськ: дуеп,...

Методичні рекомендації щодо виконання самостійної роботи №36 з дисципліни «Економіка підприємства» iconМетодичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Економічна діагностика»
Відповідно до навчальних планів підготовки спеціалістів зі спеціальності «Економіка підприємства» студенти виконують курсову роботу...

Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©bestdocs.ru 2000-2013

контакты
Документы